Я даже не знаю это куда, ну пусть будет "новость украинской поэзии", до слёз сцуко.
Цитата
В МАРШРУТЦІ (На підставі подій, які дісно відбулися)
Зайшли в маршрутку воїни АТО,
В бушлатах двоє, двоє в камуфляжах...
Вже сіяв за вікном холодний дощ,
На хлопців усі втупились одразу...
Вони шукали гроші за проїзд,
Та нашкребли всього лише "десятку"...
Передали за те, щоб їх провіз,
Водій не захотів ті кошти брати...
Від здивування натовп загудів,
На водія народ почав кричати...
Водій нагнувшись, щось собі сопів,
І мовчки почав гроші рахувати...
Він простягнув безстрашним воякам,
Чотири тисячі усе, що було в касі...
І щиро від душі, їм проказав:
"За те, що бережете спокій наший".
Всі люди зі сльозами на очах,
Виймали все, що було в гаманцях...
Й давали тим, хто дійсно захищав,
Країни рубежі із честю відстояв!
І гордість роспирала мої груди,
Що ми насправді - нація єдина!
Живуть на цій землі чудові люди,
Відродять свою Неньку-Україну!!!
ПЕРЕВРД:
Четыре воина света возвращаются в родовой замок из крестового похода. Протягивают вознице дилижанса всё, что удалось накопить - 10 монет(укр), которые тот отвергает. Попутчики, благородные доньи и сеньоры начинают негодовать, но возница говорит "Ша!".Порывшись в кошеле, он протягивает лыцарям 4000 монет со словами извинений, шо это всё, что он имеет и не может дать больше.
Тут все сеньоры и доньи начинают рыдать от умиления и потрошат до основания свои кошели, дабы возблагодарить лыцарей за высокую честь разделять дорогу с ними. Потом все вместе обнимаются, зовут Славу и скачут. КО-НЕЦ!
